Законодавство: огляд змін та роз’ясненя держорганів

ВИПУСК №7 (ЛИПЕНЬ, 2020) | читати на сайті Живого Журналу →

Марина Костенко

Законодавство: огляд змін та роз’ясненя держорганів

 

Знаковою подією останнього часу є ухвалення законопроєкту № 1210, який у травні підписав президент. Отже, це тепер уже закон України № 466-іх «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»

 

Закон № 466-ІХ передбачає велику кількість змін, запроваджує абсолютно нові норми, які ніколи раніше у податковому законодавстві не застосовувались. Наприклад, введено новий термін «контрольовані іноземні компанії» (КІК) та закріплено нові процедури щодо них.

 

Основні положення, які потрібно знати щодо КІК, такі:

• будь-який податковий резидент України (тобто юридичні та фізичні особи незалежно від громадянства), який контролює іноземну юридичну особу (або навіть іноземне утворення без статусу юридичної особи), визнається контролюючою особою (КО), а іноземна юридична особа — контрольованою іноземною компанією (КІК).

 

Контроль

Під контролем розуміють випадки, коли КО, зокрема:

• прямо або опосередковано володіє корпоративними правами (акціями) в КІК у розмірі, більшому за 50 %;

• або має можливість здійснювати суттєвий чи вирішальний вплив на рішення КІК щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

 

Контролююча особа зобов’язана:

• щороку одночасно з річною декларацією до податкової звіт про КІК, у якому зазначається зокрема дохід та прибуток КІК;

• платити з прибутку КІК податок (фізособи — ПДФО, юрособи — податок на прибуток), якщо дохід КІК на кінець звітного періоду перевищує 2 млн євро та при цьому:

• між Україною і юрисдикцією місцезнаходження КІК не укладений договір про уникнення подвійного оподаткування та про обмін податковою інформацією та:

• КІК сплачує податок на прибуток за ставкою, яка більше як на 5 відсоткових пунктів менша за ставку податку на прибуток в Україні;

• частка пасивних доходів КІК становить більше 50 % загальної суми її доходів.

• повідомляти податкову про події, що призвели до набуття або втрати статусу КО ( надсилається протягом 60 днів з дня відповідної події).

 

Відповідальність:

• за неподання звіту про КІК — штраф 100 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ), це 210,2 тис. грн;

• за несвоєчасне подання звіту про КІК — штраф у розмірі одного ПМ за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів ПМ;

• за приховування інформації у звіті — штраф розміром 3 % від доходу КІК або 25 % від прибутку КІК (береться більше зі значень), але не більше 1 000 ПМ;

• за ненадсилання повідомлення — штраф розміром 300 ПМ.

Відповідні норми про КІК набирають чинності з 01.01.2021 р., хоча вже подано законопроєкти щодо перенесення такого строку.

 

Несвоєчасна реєстрація ПН та РК в ЄРПН

Раніше при визначенні штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК для розрахунку застосовували суму ПДВ. Тому якщо ПН/РК була без ПДВ, про штрафи мова не йшла, хай там що податківці намагалися зробити. Крім того, порушення строків реєстрації певного виду ПН/РК, які не видавали покупцям, також не призводили до накладення штрафів.

 

Новації, передбачені Законом № 466-ІХ, усе змінили кардинально. Відтепер починаючи з 23.05.2020 р. штрафуватимуть навіть за ті ПН/РК, які не містять суми ПДВ, а також за ті, які не видають покупцям.

 

За порушення граничного строку реєстрації ПН/РК накладатимуть штраф розміром 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 грн. Крім того, якщо відсутність реєстрації таких ПН/РК зазначена в ППР, складеному за результатами перевірки ДПС, то таке порушення призводить до штрафу розміром 5 % обсягу постачання, але не більше 3 400 грн.

 

Придбати повню версію статті