Закон про валюту: що чекає на український бізнес

У річному звіті НБУ за 2017 рік зазначено, що Закон України «Про валюту» (назва до схвалення у другому читанні та в цілому) має замінити декрет про валюту 25-річної давнини та стати фундаментом для принципово нового — ліберального, прозорого та зрозумілого валютного регулювання.

ВИПУСК №8 (СЕРПЕНЬ, 2018)

 

Закон про валюту: що чекає на український бізнес21 червня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про валюту і валютні операції» № 8152 (далі — Закон № 8152) у другому читанні та в цілому, 4 липня документ на зустрічі з бізнесом підписав президент України Петро Порошенко, 6 липня він був опублікований в офіційній парламентській газеті «Голос України», а набув чинності 7 липня. Діяти ж він почне через 7 місяців, після того як НБУ доопрацює необхідну нормативно-правову базу та опублікує її.

 

Основна мета Закону № 8152 — валютна лібералізація. Що ж саме принесе бізнесу та українцям новий закон?

НОВІ ВАЛЮТНІ ПРАВИЛА

Потреба в новому законодавстві вельми актуальна, адже в Україні працює понад 10 тисяч підприємств — суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які проводять 2,5 млн операцій на рік і досі працюють за застарілими нормами та з чималою кількістю обмежень.

 

Документ передбачає, що всі чинні адміністративні валютні обмеження поступово скасують, у результаті чого Україна прийде до свободи валютних операцій без обмежень — у «спокійні» для економіки часи. Буде «дозволено все, що прямо не заборонено законом» без додаткових антикризових обмежень і, відтак, валютне регулювання стане не перепоною для економічного зростання, а надаватиме економіці підтримку.

 

Водночас зазначається, що Закон № 8152 побудований так, щоб надати НБУ (як відповідальному за цінову та фінансову стабільність) можливість запобігати й долати фінансові кризи.

 

«Такий підхід відповідає зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС розпочати з 2021 року переговори з ЄС щодо нових валютних правил з метою забезпечення вільного руху капіталу», — йдеться у звіті НБУ.

 

Основні нововведення, які передбачає закон, це:

• «Безвіз» для капіталу»: свобода для бізнесу та населення самостійно вирішувати, коли і як проводити операції з валютою, без обмежень чи потреби отримувати дозвіл регулятора.

• Можливість для пришвидшення валютної лібералізації: одночасно із введенням у дію закону буде скасовано низку обмежень. Зокрема, передбачається скасування валютного контролю для понад 40 % операцій. Наприклад, валютний контроль не буде здійснюватися для операцій з купівлі та переказу валюти на суму еквівалентну до 150 тис. грн.

• Валютне інвестування. Для інвестування за кордон більше не знадобиться індивідуальна ліцензія НБУ. Отже, інвесторам не доведеться збирати величезний пакет документів та очікувати, чи прийме їх Нацбанк.

• Дозволено все, що не заборонено: відтепер при проведенні валютної операції юридичним та фізичним особам треба буде лише повідомляти про них для статистики.

• Продовження максимального терміну для розрахунків за експортно-імпортними операціями до понад 180 днів. Експортерам не доведеться продавати виручку, а купівля валюти буде відбуватись без прив’язки до конкретного контракту.

• Нерезидентам можна все, що дозволено резидентам.

• Послаблення санкцій за порушення валютного регулювання для експортерів та імпортерів.

• Скасування обов’язку реєстрації в НБУ залучених з-за кордону кредитів.

• Скасування необхідності декларування валютних цінностей за кордоном.

• Два типи ліцензій на операції з валютою: банківська (в тому числі валютна) — для банків і валютна — для небанківських установ (обмінні пункти).

 

Отже, українці (населення) зможуть без індивідуальних ліцензій НБУ:

• інвестувати за кордон у цінні папери, нерухомість, майнові права тощо;

• ввозити до України та вивозити цінні папери за кордон;

• розміщувати іноземну валюту з України на закордонних рахунках та переводити гроші з іноземного банку в український;

• купувати та продавати валюту через інтернет — через свій рахунок (до 150 тис. грн у еквіваленті).

 

Бізнес зможе без індивідуальних ліцензій:

• інвестувати за кордон для купівлі інших компаній, відкриття представництв, дочірніх компаній, розширення ринків збуту тощо;

• інвестувати за кордон у цінні папери, нерухомість, майнові права тощо;

• розміщувати на закордонних рахунках валюту походженням як з України, так і з-за її меж;

• ввозити до України та вивозити цінні папери за кордон;

• переказувати за кордон валюту в якості гарантійного забезпечення для участі в тендері на поставку товару;

• надавати кредити нерезидентам за кордон в іноземній валюті.

 

Однак варто розуміти, що лібералізація не означає повну безконтрольність. Регулятор та банки зможуть вимагати від компаній та фізичних осіб документи про проведені валютні операції. Крім того, Державна фіскальна служба та Нацбанк слідкуватимуть за дотриманням валютного законодавства. Також НБУ зможе встановлювати певні обмеження, якщо бачитиме ризики на валютному ринку.

 

Зокрема, у законі передбачено, що за наявності ознак дестабілізації банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України та інших кризових явищ, що загрожуватимуть фінансовій стабільності, правління НБУ зможе ухвалювати рішення про первинне запровадження заходів захисту. Ці обмеження будуть мати тимчасовий характер — до 6 місяців.

 

НБУ зможе:

• обмежувати обов’язковий продаж частини валютної виручки;

• встановлювати строки розрахунків за експортно-імпортними контрактами та вимоги до операцій, пов'язаних з рухом капіталу;

• вводити спеціальні дозволи на валютні операції та резервування по валютних операціях.

 

Також законом визначено, що для продовження терміну дії валютних обмежень або запровадження нового заходу, якщо аналогічний попередній припинив діяти менше 6 місяців назад, наявність ознак кризових явищ повинна буде підтверджувати Рада НБУ. Крім того, у законі передбачено підзвітність та публічність Нацбанку під час запровадження заходів захисту, продовження строку їх дії і оцінки результативності їх запровадження.

При цьому вичерпний перелік ознак кризи, який дає право НБУ запроваджувати «стабілізуючі» обмеження, відсутній.

 

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 7 місяців перехідного періоду із дня набуття чинності. При цьому 6 місяців перехідного періоду НБУ доопрацьовуватиме свої нормативно-правові акти, після чого оприлюднить їх для завчасного ознайомлення громадськості. Закон № 8152 буде введено в дію через 30 днів після оприлюднення відповідних документів.

 

Після цього Нацбанк поступово запроваджуватиме повну свободу проведення валютних операцій. Чинні валютні обмеження, які НБУ не зможе прибрати одразу після введення закону в дію, скасовуватимуться поступово і обережно, за наявності сприятливих макроекономічних умов, щоб не похитнути фінансову стабільність.

 

Одним з головних недоліків закону можна вважати те, що він прив’язаний до податкового законодавства. Тобто НБУ готовий провести повну валютну лібералізацію лише за умови прийняття низки податкових ініціатив: ратифікація угоди між урядом України та США — FATCA, план боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і виведенням прибутку з-під оподаткування — BEPS, добровільне декларування активів фізичних осіб — нульова декларація.

 

У владі наразі немає спільної позиції щодо податкових нововведень, тому частина обмежень залишиться актуальною навіть після того як запрацює новий закон. До речі, з 14 червня НБУ продовжив валютні обмеження для бізнесу. Зокрема, регулятор зберіг вимогу обов’язкового продажу надходжень валюти, отриманих юридичними особами, у розмірі 50 % до 13 грудня.

 

ОБІЦЯНКИ НБУ

За словами голови Національного банку Якова Смолія, завдяки закону про валюту, в підсумку Україна зможе прийти до свободи валютних операцій. А обмеження будуть вводитися лише у випадку кризових явищ.

 

Придбати повну статтю