Закон про фінмоніторинг: нові правила контролю

ВИПУСК №6 (ЧЕРВЕНЬ, 2020) | читати на сайті Живого Журналу →

Закон про фінмоніторинг: нові правила контролюМарина Костенко

 

Закон про фінмоніторинг: нові правила контролю

У квітні 2020 року набрав чинності новий закон України «про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — закон про фінмоніторинг).

Закон хоч і не впроваджує фінмоніторинг як такий, бо в Україні вже більше 15 років здійснюють заходи фінмоніторингу, проте адаптує національне законодавство до оновлених рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)

 

Суб’єкти фінмоніторингу

Система фінмоніторингу залишилася незміною: складається з первинного та державного рівнів. Перелік суб’єктів державного фінмоніторінгу не змінився. Ними як і раніше є Національний банк України, Держфінмоніторинг, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України.

 

Проте Закон розширив перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), включивши до нього бухгалтерів, податкових консультантів, адвокатів, які діють індивідуально; осіб, що надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, а також консультантів в сфері купівлі-продажу нерухомого майна, окрім осіб, які надають такі послуги у межах трудового відносин.

 

Маємо наголосити на ще одному винятку. У Законі передбачено, що нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об'єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов'язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

 

Отже, якщо особу не визначено в новому законі як суб’єкт перинного фінмоніторингу, вона не зобов’язана самостійно здійснювати дії з фінмоніторингу, а лише підлягає контролю з боку таких суб’єктів.

 

Придбати повню версію статті