Захист прав інвестора в Україні: новації національного законодавства

ВЫПУСК №7 (ИЮЛЬ, 2017) (Продовження, початок у № 6 →)

У попередньому номері журналу ми розпочали висвітлення теми захисту прав інвесторів та інвестицій, зокрема торкнулись основних змін законодавства у цій сфері. Наразі, у продовження цієї теми, поговоримо про справи в спорах між господарським товариством і його посадовою особою, інститут незалежних директорів як новий механізм представництва інтересів акціонерів

 

Дмитро Троєкуров,

Poberezhnyuk & Partners Law group, партнер

Зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 07.04.2015 р. № 289-VIII (далі — Закон № 289) набрав чинності 1 травня 2016 року, які наберуть чинності з наступного за опублікуванням дня).

 

Цим Законом унесено низку новацій до корпоративного законодавства, а саме: запроваджено новий спосіб захисту прав інвестора — похідний позов та встановлена відповідальність посадових осіб за збитки, завдані ним господарському товариству своїми діями чи бездіяльністю. Акціонер (учасник) товариства, який сукупно володіє 10 і більше відсотків статутного капіталу має право звернутися до суду від імені товариства з позовом про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Такі справи підвідомчі Господарським судам. У зазначених справах ухвали про порушення провадження в справі, інформація про оголошення перерви в засіданні та заяви учасників (акціонерів) про призначення представників позивача підлягають офіційному оприлюдненню на веб-сайті Вищого господарського суду України на єдиній web-сторінці, де зазначаються: номер справи, найменування та адреса господарського суду, найменування позивача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код, ціна позову, дата оприлюднення кожного документа, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім’я та по батькові за наявності — для фізичних осіб) представника (представників) позивача.

 

Інформація про порушення провадження в справі про відшкодування емітенту збитків, завданих його посадовою особою, належить до особливої інформації та підлягає розкриттю емітентом.

 

Зміни до ГПК

Законом внесені зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України), якими в господарському судочинстві запроваджується нова категорія справ — Похідний позов - справи в спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у т.ч. посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю) (доповнення ч. 1 ст. 12 ГПК України новим пунктом 4-1).

 

Похідний позов — вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству його посадовою особою, який подається акціонерами в інтересах підприємства та від його імені. У багатьох країнах похідний позов є ефективним механізмом боротьби зі зловживаннями з боку менеджменту та мажоритарних учасників, які діють усупереч інтересам юридичної особи. Завдяки Закону № 289 із 1 травня 2016 року акціонери (учасники) українських компаній мають можливість звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків, завданих підприємству діями чи бездіяльністю посадових осіб, зокрема й після припинення їхніх повноважень.

 

Завдяки змінам до ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери та члени наглядової ради, які є їхніми представниками, несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству таким членом наглядової ради. Цікаво, що для залучення акціонера до відповідальності немає необхідності доводити, що він схвалював або, щонайменше, знав про дії чи бездіяльність члена наглядової ради, що є його представником.

 

Зважаючи на те що запроваджувана категорія справ передбачає особливий склад учасників провадження, Законом №289 унесено відповідні зміни до статей 21, 28 ГПК України щодо визначення сторін у цій категорії справ, вимог до їх представників й особливостей реалізації ними прав у судовому процесі. Так, позивачем у таких справах є господарське товариство, в інтересах якого подано позов про відшкодування збитків, завданих цьому товариству діями (бездіяльністю) його посадової особи.

 

Право подати господарському суду позовну заяву від імені господарського товариства, а так само заяву про здійснення представництва позивача надано учаснику (акціонеру) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства. Ці особи матимуть статус представника відповідного товариства.

 

Такий представник може здійснювати представництво товариства особисто (якщо він є фізичною особою), через свої органи (якщо він є юридичною особою), через органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (якщо він є державою, Автономною Республікою Крим, територіальною громадою), через інших своїх представників. При цьому учасник (акціонер), якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, може здійснювати представництво товариства через одного з учасників (акціонерів) або спільно вповноважити на це іншу особу (нова ч. 8 ст. 28 ГПК України).

 

Особливості реалізації зазначеними представниками прав щодо відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміни предмета чи підстави позову, укладення мирової угоди, відмови від апеляційної або касаційної скарги визначено в ч. 9 ст. 28 ГПК України (у редакції Закону №289).

 

Згідно зі змінами, унесеними Законом №289 до ст.ст. 21, 28 ГПК України, відповідачем у запроваджуваній категорії справ є посадова особа (у т.ч. посадова особа, повноваження якої припинені), до якої пред’явлено позовну вимогу про відшкодування збитків, завданих господарському товариству її діями чи бездіяльністю. Відповідно, у цій категорії справ зазначена посадова особа не має права представляти товариство та призначати представника для участі в справі від імені господарського товариства.

 

Можливість порушити питання про притягнення посадової особи підприємства до відповідальності надається абсолютно не кожному учасникові господарського товариства. Для того щоб представляти інтереси юридичної особи в справі про відшкодування шкоди, завданої посадовою особою, учаснику сумарно має належати 10 і більше відсотків статутного капіталу підприємства.

 

В даному випадку доцільно проаналізувати — 10% статутного капіталу для порушення питання про притягнення посадової особи до відповідальності це багато чи мало? Для того аби надати відповідь на це запитання, варто поглянути на практику інших країн. Наприклад, в англійському праві вимоги до мінімальної кількості акцій узагалі немає, і позов може ініціювати будь-який учасник. У Японії достатньо володіти однією акцією, але визначено мінімальний строк володіння — 6 місяців. Німеччина встановила мінімальний поріг у розмірі 1% статутного капіталу або володіння часткою, номінальна вартість якої становить 100 000 євро. Отже, очевидними стають завищені вимоги до українських акціонерів, які бажають захистити інтереси компанії.

 

ДАЛІ ЧИТАЙТЕ В ПОВНІЙ СТАТТІ ВИПУСКУ №7