Ввартий уваги: тест Infiniti QX50

Ввартий уваги: тест Infiniti QX50ВИПУСК №3 (БЕРЕЗЕНЬ, 2020)

Олександр Ганієв

 

Вам знайоме відчуття, коли хочеться, щоб час ішов якомога повільніше або зовсім зупинився? Найчастіше таке трапляється, коли опиняєшся у владі позитивних емоцій. Приблизно таке відчуття я пережив, коли провів кілька днів за кермом цього автомобіля та залишив за плечима біля 500 км

 

Приборкати 249 коней – справа з ряду казкових. Але це не стосується випадку з кросовером Infiniti QX50, двигун якого має саме таку потужність. Але про це – трішечки згодом.

 

Коли вперше підходиш до цього автомобіля, відразу відчуваєш повагу до нього та дизайнерів, які його створили. Велика пласка решітка радіатора, як відповідність останнім віянням автомоди, розкосі очі головної оптики, як нагадування про походження, м’язові напливи кришки капота – як натяк на потужність, великі колеса в тон кольору кузова. Вздовж кузова по площині дверей – ребра, що надають зовнішньому вигляду стрімкості.

 

По всьому периметру кузова — лінії хромованих смужок, які прикрашають авто та контрастують із темним кольором кузова. Збоку, на злитті задньої стійки кузова у вигляді напівмісяця та даху, — зигзагоподібна лінія, що нагадує зображення блискавки та натякає на динамічні можливості кросовера.

 

Естафету ще більшої зацікавленості приймає салон. Оздоблене чорною шкірою торпедо контрастує з оббивкою сидінь білою шкірою з прострочкою. Коли сідаєш за кермо та дивишся навкруги, ніби відчуваєш, що весь світ крутиться навколо тебе. Цього відчуття надає ефект панорами, створений плавним напівкруглим поєднанням торпедо та оббивки передніх дверей. Накладки з натурального білого клена додають салону шарму та ошатності. Ефект доповнюється панорамним дахом із шторкою в колір оббивки даху та стійок кузова. Якщо хочеться свіжого повітря, до ваших послуг люк із сіткою захисту від комах.

 

Сідаю на водійське сидіння. Підлаштовую за допомогою електрорегулювань рульове колесо (по вертикалі та вильоту), сидіння, зовнішні дзеркала. Саме час скористатися кнопкою START / STOP. Натискаю. Те, що двигун запустився, бачу по стрілці тахометра, яка відхиляється праворуч. Звуку двигуна майже не чутно. Такий ефект досягається завдяки застосуванню активної опори двигуна, з системою гасіння вібрацій і шумів. І ось настає мить відпустити 249 коней. Серед режимів роботи двигуна обираю SPORT, натискаю на педаль газу. Табун коней зривається з місця та несе в стрімкому галопі.

 

Будь-яку команду авто виконує за найменшим бажанням водія — чи це раптовий спурт, екстрене гальмування або об’їзд неочікуваної ями на дорозі. Але в цьому автомобілі я дуже швидко втратив бажання агресивної їзди, використовуючи режим SPORT лише під час необхідних обгонів. Спитаєте, чому? Тому що за кермом QX50 не хочеться поспішати. Для мене привабливішим було водіння в режимі PERSONAL, коли електроніка підлаштовувала реагування двигуна саме під мої звички водіння. Часом — плавний рух, часом — стрімке коротке прискорення. Автомобіль миттєво реагував на мої бажання, здавалося, навіть попереджуючи їх. В режимі STANDART тандем варіатора X-TRONIC CVT та двигуна VC-TURBO працювали в усередненому варіанті.

 

До речі, цей двигун — перший у світі, який під час руху авто забезпечує змінний ступінь стиснення робочої суміші в циліндрах. Це призводить до балансу між потужністю та витратою палива. Інноваційна система управління плавно регулює хід поршня, залежно від умов експлуатації та стилю водіння. Особливо помітно це спостерігається в режимі ECO. Педаль газу стає «тугою» — автомобіль ніби нагадує, що форсований розгін призводить до підвищення шкідливих викидів. Розгін у цьому режимі повільний, витрати палива мінімально можливі. Всі кінські сили приборкані!

 

Я не випадково сказав, що перебуваючи за кермом цього автомобіля не хочеться нікуди поспішати. Якщо протягом дня ви змушені тримати в полі зору багато важливих питань, працювати в умовах цейтноту, потрапивши за кермо QX50 потрапляєте в іншу парадигму. Головне ваше завдання — розслабитись і насолоджуватися водінням. Сприяти цьому будуть бортові асистенти.

 

Придбати повню версію статті