Відпустки для вагітних: що варто знати

ВИПУСК №8 (СЕРПЕНЬ, 2017)

Певно, кожному роботодавцю навіть на етапі прийняття на роботу працівниці спадає на думку, що коли-небудь вона піде у відпустку по вагітності та пологах, а потім — у відпустку по догляду за дитиною до трьох чи навіть до шести років. При цьому вік майбутньої кандидатки взагалі не свідчить про те, що роботодавець не втратить на деякий час працівницю, яку так довго шукав на певну посаду. Але сучасним жінкам усе ж вдається вдало поєднувати й материнство, й успішну кар’єру, а головне завдання роботодавця — лише створити належні мови для цього: дозволити працювати дистанційно або встановити неповний робочий час

 

Вікторія Ліпчанська

Проте наразі мовитиметься не про це, а саме про час відпочинку. Навіщо ж вагітній жінці, яка й так збирається у відпустку по вагітності та пологах іще й додатковий відпочинок? Відповідь на це запитання доволі проста та дещо корислива. Окрім можливості відпочивати, жінка отримує додаткові кошти, тобто заробітну плату за час відпустки.

 

Умови надання щорічної відпустки вагітній працівниці у першій рік роботи

Зазвичай, якщо жінка пропрацювала на підприємстві понад шести місяців, а можливо й, більш ніж 1 робочий рік, надання щорічної відпуски не викликає багато запитань. А як бути, коли працівниця працює менш ніж 6 місяців?

 

Загальне правило ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) визначає що право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає зі спливом 6-ти місяців безперервної роботи на такому підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення 6-місячного строку безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених ч. 7 згаданої статті.

 

Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону № 504, щорічні відпустки до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на такому підприємстві надаються:

1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до 18-ти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу чи альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3-х місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних й інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку й не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) у решті випадків, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

 

Як бачимо, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 10 Закону № 504 жінки до відпустки по вагітності та пологах або після неї можуть скористатися своїм правом й отримати щорічну відпустку повної тривалості, навіть не відпрацювавши на цьому підприємстві загальновизначеного для всіх строку 6 місяців безперервної роботи.

 

Умовами для надання такої відпустки слугуватимуть такі фактори:

• наявність підстави для надання відпустки повної тривалості зазначеної в ч. 7 ст. 10 Закону № 504, у нашому випадку передбаченої п. 1, тобто вагітність працівниці у разі надання щорічної відпустки до відпустки по вагітності та пологах, або факту перебування в такій відпустці — якщо після;

• наявність бажання працівниці, оформленого у вигляді заяви. Адже щорічна відпустка такої працівниці не була внесена на початку року в графік надання щорічних відпусток.

 

Слід звернути увагу, що роботодавець зобов’язаний надати такій працівниці відпустку повної тривалості лише в тому разі, якщо працівниця виявила бажання на її отримання. Примусове надання такої відпустки законодавством не передбачено.

 

ПОВНА ВЕРСІЯ СТАТТІ →