Відповідальність за невиконання договору: зранку — товар, а ввечері — пеня

Відповідальність за невиконання договору: зранку — товар, а ввечері — пеняУ міру відповідальності, встановленій в договорі для іншої сторони, можна визначити, на чиєму боці сила і хто керує на ринку. Однак варто завжди вимагати від контрагента справедливої та розумної відповідальності…  

ВИПУСК №7 (ЛИПЕНЬ, 2018)

 

Тема відповідальності в договірних відносинах серед юристів-практиків вже стала класикою. Тож зосередимо увагу на інформації, яка знадобиться і топ-менеджменту, і виконавцям договорів, а тонкощі правозастосування залишимо на розсуд юристів.

 

Види відповідальності

В Україні на сьогодні чинні два законодавчих акти, які базово регулюють питання відповідальності за порушення зобов’язання – це Цивільний кодекс України (ЦКУ) та Господарський кодекс України (ГКУ). Між ними існують деякі розбіжності в регулюванні відповідальності, а отже наведені розбіжності завжди породжують додаткові питання. Так, у Господарському кодексі законодавець передбачив існування одразу трьох санкцій, які можна застосувати до порушника: неустойку, штраф і пеню (ч. 1 ст. 230 ГКУ). Проте ЦКУ в ч. 1 ст. 549 роз’яснює: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання». Беручи у дужки штраф і пеню, законодавець визначив, що такі санкції є видом, складовою частиною неустойки. Натомість в ГКУ зазначено, що існують три самостійних види відповідальності. Варто зважати, що ГКУ застосовується до господарських відносин, а ЦКУ — до всіх цивільних (майнових та особистих немайнових). Водночас сфера застосування ЦКУ є значно ширшою, ніж ГКУ, і відповідно судова практика щодо цього питання вирізняється.

 

ВАЖЛИВО!

Крім відповідальності, незалежно від того, вказали це в договорі сторони чи ні, сторона має право на 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу за прострочення грошового зобов’язання та відшкодування завданих збитків у будь-якому випадку.

 

Законодавець надає досить широке поле для дій, однак наведені суми для стягнення потрібно довести в суді, подавши чіткий розрахунок та довівши обґрунтованість кожної з них.

 

Чи можна все й одразу?

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

 

Однак насправді ситуація доволі суперечлива. Так, Верховний Суд України дійшов висновку про можливість одночасного стягнення і штрафу, і пені за договором та визначив, що такі дії не порушують ст. 61 Конституції. Зокрема, за правовим  висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 09.02.2012 р. №3-88гс11, «одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій».

Проте слід зазначити, що йдеться лише про господарське зобов’язання.

 

Продовження