Установлення робочого часу як засіб збереження працівників

Правове регулювання робочого часу має на меті, з одного боку, забезпечити виконання працівником своїх посадових обов’язків, з іншого — визначити умови дотримання працівником правил охорони праці й надати йому право на відпочинок

 

Вікторія Ліпчанська,

шеф-редактор журналу «Кадровик light»

Статтею 45 Конституції України визначено, що максимальна тривалість робочого часу визначається законом. Максимальна норма робочого часу на тиждень, установлена в законі, є важливою соціальною гарантією дотримання трудових прав працівників.Отже, трудовим законодавством регулюються тривалість робочого часу, його види, режим, облік тощо.

Поняття робочого часу на законодавчому рівні не визначено. У теорії трудового права під робочим часом розуміють час, протягом якого працівник зобов’язаний працювати згідно з трудовим договором і законодавством. Крім того, на законодавчому рівні не встановлено тривалості робочого часу за місяць і рік. Вона визначається розрахунковим шляхом відповідно до встановленої кількості годин за робочий тиждень із нормальним робочим часом або скороченим для кожного виду окремо.

Трудове законодавство детально регламентує питання тривалості, складу, режиму та порядку обліку робочого часу. Зокрема, гл. IV Кодексу законів про працю України (КЗпП) присвячена правовому регулюванню питань, пов’язаних із робочим часом. Вони також урегульовані підзаконними нормативними актами.

До нормативів робочого часу працівника належать:

— робочий день — тривалість роботи в межах доби;

— робоча зміна — тривалість роботи згідно з графіком протягом доби;

— робочий тиждень — тривалість роботи в межах календарного тижня.

 

Трудовим законодавством передбачено такі види робочого часу:

— нормальний;

— скорочений;

— неповний робочий час.

Так, відповідно до ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. У колективних договорах або інших локальних актах роботодавця можуть бути закріплені положення про менші за тривалістю норми робочого часу. За таких обставин у колективному договорі мають бути вказані джерела, за рахунок яких працівникам буде встановлено доплату до нормального рівня оплати праці.

 

Ознаки скороченого робочого часу:

— установлюється в законодавстві;

— не тягне за собою зменшення заробітної плати;

— установлюється з урахуванням фізіологічних особливостей працівників, умов їх праці та деяких інших підстав.

 

Категорії працівників, яким законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу:

1. Неповнолітніх працівників для охорони їх здоров’я (ст. 51 КЗпП).

 

Вік працівника

Тривалість роботи

Від 16 до 18 років

36-годинний робочий тиждень

15 до 16 років

24-годинний робочий тиждень

Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул

не більше 24 годин на тиждень,

Від 14 до 16 років у вільний від занять час

не більше 12 годин на тиждень

Віком від 16 до 18 років

18 годин на тиждень

 

Читать полностью…