Трудові відносини 2020: чого від них очікувати роботодавцям?

ВИПУСК №3 (БЕРЕЗЕНЬ, 2020)

Трудові відносини 2020: чого від них очікувати роботодавцям?Валентина Журавська,

науковий співробітник відділу з наукового забезпечення питань зайнятості, соціального діалогу та стандартів праці НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики України та НАН України

 

Нові законодавчі ініціативи в цілому задовольняють роботодавців, але обурюють профспілки та працівників. Що саме зміниться в правовому полі в році, що настав?

 

 

Зараз чинним є Кодекс законів про працю (зі змінами та доповненнями) від 10 грудня 1971 р. №322-VIII (далі — КЗпП), останні зміни до якого були внесені у грудні 2019 року. КЗпП залишається поки що головним законодавчим документом у сфері трудових правовідносин. Втім, зараз відбуваються гарячі дискусії навколо проєкту нового законодавчого акту про працю, який повинен замінити КЗпП.

 

Наприкінці 2019 року уряд схвалив проєкт Закону України «Про працю» № 2708 і з січня 2020 року він опрацьовується в комітетах Верховної Ради. Проєкт цього законодавчого акту обговорює також широке коло фахівців і експертів.

 

Цей Закон має на меті лібералізацію трудового законодавства і забезпечення балансу між інтересами працівників і роботодавців відповідно до положень Програми дій Кабінету Міністрів України та, найімовірніше, стане заміною КЗпП.

 

Як це зазначено в Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про працю» (далі – проєкту Закону № 2708): «прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України є радянським як за змістом, так і за духом і демонструє яскраво виражене домінування регулюючої функції патерналістської держави у сфері трудових відносин, яке було властивим для планової соціалістичної економіки, в умовах якої фактичним роботодавцем в усіх господарських відносинах виступала держава». Ймовірно, саме це стало головною причиною того, чому необхідно змінити КЗпП.

 

Водночас слід наголосити, що за період із 1991 року до КЗпП було внесено надто багато змін і доповнень для адаптації КЗпП до міжнародних актів, які ратифіковані Україною, та вимог сьогодення у сфері трудових відносин.

 

У Пояснювальній записці до проєкту Закону № 2708 визначено, що головними принципами запровадження нового трудового законодавства повинні стати такі:

• збалансування інтересів сторін трудових правовідносин;

• зниження рівня державного втручання в індивідуальні відносини у сфері праці;

• визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;

• розмежування колективно-договірних та індивідуальних правовідносин;

• спрощення процедур працевлаштування-звільнення працівників на ринку праці;

• стимулювання суб’єктів господарювання до створення нових робочих місць на ринку праці;

• зменшення рівня бюрократизації трудових правовідносин;

• дотримання конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) та директив Європейського Союзу (ЄС);

• забезпечення унеможливлення дискримінації працівників, а також реалізація принципу однакової оплати чоловіків і жінок за працю однакової цінності;

• оптимізація соціально-трудових гарантій і зменшення навантаження на трудові відносини;

• забезпечення захисту материнства, дітей і молоді.

 

Водночас запровадження проєкту Закону № 2708, як вважають експерти, може мати як позитивні, так і негативні наслідки, і навіть більше негативні, ніж позитивні, зокрема для працівників. Отже, варто детальніше розглянути цей законопроєкт, зокрема окремі його статті, які найбільше обговорюють.

 

Придбати повню версію статті