Податок на виведений капітал: панацея чи загроза?

4 липня на зустрічі з бізнесом Президент України Петро Порошенко підписав проект закону про податок на виведений капітал та подав його на розгляд парламенту. Запровадження податку на виведений капітал — ініціатива глави держави. Загалом ця тема обговорюється в Уряді, суспільстві й експертних колах уже декілька років. Проте й досі єдиної позиції щодо введення в Україні цього податку ні влада, ні бізнес, ні громадськість не мають

ВИПУСК №9 (ВЕРЕСЕНЬ, 2018)

 

Податок на виведений капітал: панацея чи загроза?Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал», передбачається заміна з 1 січня 2019 року податку на прибуток підприємств на податок на виведений капітал (далі — ПнВК). Це означає, що об’єктом оподаткування є не фінансовий результат роботи компанії, а різні виплати як у фінансовій, так і в матеріальній формі, які виводяться з обороту підприємства, — кошти у вигляді дивідендів, процентів, роялті й інших подібних виплат на неплатників такого податку (фізичних осіб, платників єдиного податку або нерезидентів). Тобто бізнесу доведеться сплачувати податок лише у випадку виведення коштів. Якщо ж ці гроші лишатимуться в компанії й інвестуватимуться в розвиток бізнесу, податок сплачувати не доведеться.

 

Згідно з пояснювальною запискою, протягом трьох років (до 31 грудня 2021 року) банки за власним рішенням зможуть сплачувати податок на прибуток.

 

Законопроектом також передбачається, що сума дивідендів, які виплачуються за 2018 рік (а для банків, які продовжили сплачувати податок на прибуток, за 2021 рік), не підлягатиме обкладенню податком на виведений капітал у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток.

 

 

Об’єктом обкладення ПнВК визначаються операції з виведення капіталу й операції, прирівняні до операцій із виведення капіталу:

• 15% — до операцій із виведення капіталу;

• 20% — до операцій, прирівняних до операцій із виведення капіталу (крім операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

• 5% — до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам — нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргу перед усіма пов’язаними особами — нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш як у 3,5 раза (для фінансових установ і компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, — більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента в державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

 

Законопроектом також передбачається створення Реєстру платників ПнВК, дані якого публікуватимуться на сайті Державної фіскальної служби України. До Реєстру ввійдуть платники податку на прибуток, зареєстровані в органах контролю станом на 1 грудня 2018 року (крім банків, які вирішили сплачувати податок на прибуток).

 

Крім того, з метою забезпечення прозорості адміністрування податку планується використання автоматизованого аналізу податкової інформації.

 

Переплати з податку на прибуток, які з’явилися до 1 січня 2019 року, підприємства зможуть використати в рахунок зменшення виплат із ПнВК або ці гроші повернуть платникам.

 

Як стверджується в пояснювальній записці, прийняття законопроекту полегшить ведення бізнесу та податкового адміністрування, зменшить адміністративний тиск на платників податків. Підприємства почнуть вкладати прибутки в розвиток і технологічне оновлення виробництва, у державі будуть створені умови для виходу економіки з тіні та стимули до нарощування інвестиційної активності. Загалом це сприятиме оздоровленню та посиленню конкурентоспроможності української економіки.

 

Позиція влади

Петро Порошенко та голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наполягають на якнайшвидшому впровадженню ПнВК. Водночас Уряд має деякі сумніви щодо цих питань.

 

Президент стверджує, що ПнВК спростить життя тим, хто забезпечує українців роботою, виплачує зарплату та податки до бюджету. Водночас уточнює, що ініціатива набере чинності лише після того, як у бюджеті будуть передбачені відповідні компенсатори, аби не було жодних суперечностей із МВФ.

 

Варто зазначити: оцінка Мінфіну щодо втрат бюджету від запровадження ПнВК становить близько 34–35 млрд грн за рік, водночас в Офісі великих платників податків заявили, що втрати можуть перевищити 80 млрд грн, оскільки минулого року великі платники податків істотно збільшили обсяг декларування податку на прибуток (на 46% порівняно з 2016 роком), а також на 30% збільшили обсяги сплати податку на прибуток.

 

Позиція МВФ щодо введення в Україні ПнВК полягає в тому, що після запровадження нововведення не повинен збільшитися дефіцит держбюджету.

 

Дмитро Шимків, перебуваючи на посаді заступника голови Адміністрації Президента пояснював: аби загальний дефіцит бюджету не змінився після введення податкової новації, необхідно знайти компенсатори. Зокрема це означає, що доведеться скоротити певні видатки держбюджету.

 

Своєю чергою, як повідомляв очільник, посилаючись на оцінки експертів, за перший рік роботи ПнВК в українського бізнесу з’явиться близько 150 млрд грн для інвестицій.

 

Загалом, як переконує голова підкомітету ВР із питань податкової та митної політики Тетяна Острікова, МВФ не проти запровадження ПнВК в Україні, хоча відкрито не може підтримувати цю ініціативу.

 

На третьому відкритому економічному форумі вона повідомила, що МВФ не виступає проти цієї ініціативи, проте не може відкрито підтримувати законопроект, тому що Фонд підтримує винятково те, що прописано в меморандумі: Антикорупційний суд та підвищення цін на газ. А решта питань — це питання фіскального суверенітету України.

 

У Мінфіні станом на середину серпня позиція щодо запровадження ПнВК перебувала на стадії формування, оскільки в міністерстві відбулися кадрові зміни (Олександра Данилюка звільнили з посади міністра та призначили в.о. міністра фінансів Оксану Маркарову).

 

Зазначимо, Олександр Данилюк підтримував законопроект, проте наголошував на комплексному прийнятті рішення, з пошуком компенсаторів (що передбачає скорочення державних видатків) для компенсації втрати бюджету від уведення на першому етапі цієї моделі оподаткування.

 

Глава Уряду Володимир Гройсман наполягає на тому, що перед тим, як ухвалювати рішення про введення ПнВК, необхідно ретельно проаналізувати його вплив на економіку, і у випадку, якщо стане зрозуміло, що введення цього податку є доцільним, запровадити його. Адже це може позначитися на економіці як позитивно, так і негативно, зокрема щодо питань підтримки України міжнародними партнерами.

 

У Світовому банку виступили проти запровадження в Україні ПнВК найближчим часом. Зокрема, як повідомляв провідний економіст Представництва Світового банку в Україні Фарук Кхан, Україна зараз не може собі дозволити втратити частину доходів, адже необхідно, щоб надходження до бюджету збереглися.

 

Керівник Офісу великих платників податків Євген Бамбізов в інтерв’ю одному з українських видань зазначив, що ПнВК має замінити два податки: на прибуток і на виплату доходів нерезидентам (податок на репатріацію). При цьому зараз сума податку на репатріацію, які сплачує великий бізнес, становить біля 5 млрд грн на рік.

 

Крім того, експерт звернув увагу на те, що нині питання подвійного оподаткування чітко встановлені та зафіксовані в конвенціях про запобігання подвійного оподаткування (план дій BEPS, Конвенція MLI. — Прим. ред.), які доведеться переглядати у випадку запровадження змін. При цьому слід узяти до уваги, що це величезна кількість документів, на кожен із яких витрачено чимало зусиль: років роботи й переговорів з іншими державами.

 

Своєю чергою, голова комітету ВР із питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наголошувала, що, якщо Україна не знайде чим перекрити втрати бюджету від уведення ПнВК, то Уряд повинен запропонувати альтернативний варіант оздоровлення та зростання економіки України й бізнесу. Інакше існує загроза того, що великі платники податків підуть в інші юрисдикції та сплачуватимуть податки в інших країнах.

 

Згідно з прогнозами, надходження до бюджету від ПнВК у перші два роки будуть меншими, ніж від податку на прибуток, але на третій рік вони стрімко зростуть, перекриваючи дефіцит перших років, забезпечуючи близько 7% ВВП, замість нинішніх 2–3% від податку на прибуток.

 

Інститут майбутнього вважає, що запровадження ПнВК надасть додатково близько 4% ВВП у найближчі 2–3 роки, замість втрат у 2% ВВП, як це прогнозує МВФ.

 

Експертні обговорення

Аналітики, експерти та бізнес по-різному ставляться до запровадження ПнВК.

До прикладу, у Європейській Бізнес-Асоціації (ЄБА) серед членів є як прихильники введення ПнВК, так і ті, хто утримався та висловлює низку зауважень до цього проекту закону.

 

Як зауважили в ЄБА, мета проекту закону — покращити «клімат» для залучення інвестицій в економіку України, зупинити відтік капіталу, зменшити контроль із боку фіскальних органів й оздоровити економіку України загалом. Крім того, мінімізувати вивід коштів із країни без сплати податків.

 

Придбати повну версію статті