Підспідок малої приватизації

7 березня 2018 року набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VІІІ, ухвалений 18 січня 2018 року. Саме із цієї дати й розпочалася найактивніша фаза підготовки до приватизації державного майна. У червні Кабмін постановами затвердив відповідні правила та процедури. Уряд розраховує отримати додаткові гроші в бюджет за рахунок продажу держмайна й обіцяє бізнесу великі вигоди від його купівлі. Проте, чи варто радіти?

ВИПУСК №10 (ЖОВТЕНЬ, 2018)

 

Підспідок малої приватизаціїВідповідно до даних Мінекономрозвитку, в Україні існує 3444 державних підприємства. Під приватизацію підпадають 893 із них, до передання в концесію рекомендовано 359, а 1255 рекомендовано реорганізувати чи ліквідувати, при цьому ще 378 мають лишитися у власності держави.

 

Зауважимо, що реформа сфери управління держвласністю — одне із зобов’язань, узятих на себе Україною в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом.

 

ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЗАКОН

Документ установлює правила приватизації державного й комунального майна та майна, що належить АР Крим.

 

Закон ділить об’єкти приватизації на дві категорії: об’єкти малої та великої приватизації, водночас він розширює перелік об’єктів, які держава може продати. До великих об’єктів приватизації належать ті, вартість активів яких перевищує 250 млн грн. Їх продаватимуть із залученням радника. Решта об’єктів, активи яких коштують менш як 250 млн грн., — це об’єкти малої приватизації. Їх продаватимуть на електронних аукціонах.

 

Закон також установлює вимоги до покупців державного майна й обмеження щодо їх участі в приватизації, відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів.

 

Для того щоб спростити процедури й підвищити інвестиційну привабливість, об’єкти приватизації продаватимуть без земельних ділянок. У такий спосіб держава має намір позбутися підприємств, на модернізацію яких немає коштів, унаслідок чого вони втрачають конкурентоспроможність, а неефективне управління ними призводить до їх банкрутства.

 

До об’єктів малої приватизації належать:

• єдині майнові комплекси держпідприємств, їх структурних підрозділів, у т.ч. ті, що здані в оренду, крім комплексів держпідприємств, що належать до об’єктів великої приватизації;

• окреме майно;

• об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти;

• об’єкти соціально-культурного призначення. Їх приватизуватимуть з умовою збереження профілю діяльності, але якщо такий об’єкт не працює понад трьох років або в аварійному стані, його дозволять перепрофілювати;

• пакети акцій акціонерного товариства, яке утворилося під час приватизації та корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на основі об’єднання майна різних форм власності й розташованих в Україні або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до великої приватизації;

• інші об’єкти, які не є об’єктами великої приватизації. Це й державні активи, й активи, що перебувають в управлінні Фонду державного майна України, а також об’єкти комунальної власності, які продає місцева влада.

 

До переліку об’єктів малої приватизації, які продаватимуть у 2018 році, увійшли заводи, гірничо-хімічні підприємства, а також дитячі табори, їдальні, кінотеатри, магазини, офіси, гаражі, єдині майнові комплекси, лазні, сауни, кораблі, суднохідні компанії, риболовні та сільгосппідприємства, конструкторські бюро. Загалом близько тисячі об’єктів.

 

До конкурсів допускатимуть усіх охочих, крім покупців із Росії чи пов’язаних з нею суб’єктів, а також покупців, зареєстрованих в офшорних зонах.

Як стверджується в пояснювальній записці до закону, його реалізація сприятиме економічному зростанню та, як наслідок, збільшенню кількості робочих місць і самозайнятості населення.

 

ЯК ПРОДАВАТИМУТЬ

Охочі купити один чи декілька об’єктів мають зареєструватися на одному з акредитованих електронних майданчиків, підключених до системи «Прозорро.Продажі». Також доведеться сплатити гарантійний внесок, розмір якого становить 10% від початкової вартості об’єкта.

 

Аукціон може відбуватися в три етапи.

Перший — на підвищення. Якщо лот не куплять, оголосять другий аукціон, на якому початкову вартість лоту знизять на 50%. Якщо й після цього об’єкт не куплять, то відбудеться третій аукціон — на пониження. Початкова вартість у цьому випадку становитиме 50%, учасники зможуть робити 99 кроків на пониження по 1% до 0,5% вартості.

 

Під час кожного аукціону покупець зможе зробити три кроки.

Водночас система захищена від того, щоб об’єкти придбавалися за безцінь. Як пояснив в.о. директора «Прозорро.Продажі» Олексій Соболєв, по-перше, ніхто до початку аукціону не знає кількість учасників. По-друге, коли покупець заходить на аукціон, це означає, що він готовий купити об’єкт за стартовою ціною та вже сплатив гарантійний внесок. Якщо покупець один, то йому запропонують викупити об’єкт за стартовою ціною. У разі відмови від торгів у покупця заберуть гарантійний внесок.

 

За його словами, аналогічна схема застосовується й до другого аукціону. Своєю чергою, під час третього аукціону його учасники не знають про кількість таких же учасників, які слідкують за автоматичним зниженням ціни. Тому якщо чекати на мінімальні ціни, то існує ризик, що лот забере той, хто раніше зупинив зниження ціни.

 

ОЧІКУВАННЯ ВЛАДИ

Голова Фонду державного майна України Віталій Трубаров переконаний у тому, що об’єкти малої приватизації можуть працювати й приносити дохід як новим власникам, так і державі за рахунок робочих місць і податків.

 

Придбати повну версію статті