Основні засоби: міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 16

ВИПУСК №5 (ТРАВЕНЬ, 2020)

Альбіна Нечипуренко, сертифікований спеціаліст з фінансової звітності та міжнародних стандартів аудиту, податкового планування, фінансового та управлінського обліку

 

Основні засоби: міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 16Найпоширенішими видами обліку на сучасних підприємствах є бухгалтерський, податковий та управлінський. Усі ці види обліку базуються на накопиченні інформації про діяльність підприємства і є предметом для планування і контролю. Така інформація групується у розрізі статей, на підставі яких складається звітність, що її надають користувачам для ухвалення рішень. Кожний вид обліку має свої правила, свої принципи і свої цілі. Є правила, схожі  для усіх видів обліку, є інші — різні, а деякі годі й  порівнювати.

 

У цій статті розглянемо два види обліку (фінансовий (бухгалтерський) і податковий) щодо визнання собівартості основних засобів, знайдемо точки їх дотику і фактори обмежень.

 

Визначення основних засобів

Фінансовий облік основних засобів на підприємстві за правилами міжнародного обліку регулює МСФЗ (IAS) 16 «Основні засоби». Згідно з термінологією стандарту, Основні засоби — це матеріальні об’єкти, які:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

 

Податковий облік основних засобів з метою оподаткування регламентовано нормами Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з пп.14.1.138 ПКУ, Основні засоби — це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та  очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

 

Висновок : у МСФЗ не містить вартісного критерію для визнання активу об’єктом основних засобів. Це питання підприємство вирішує самостійно, ґрунтуючись на власному судженні що має бути закріплене в його обліковій політиці.

 

Первісна вартість основних засобів за правилами МСФО

Згідно з п.15 МСФЗ (IAS) 16, об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю. Собівартість активу, створеного власними силами, визначають з використанням тих самих принципів, що й  придбаного активу.

Складовими собівартості об’єкта основних засобів (визначено у п.16 МСФЗ (IAS) 16) є:

1. Ціни* його придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовувані податки на придбання (наприклад, ПДВ) після вирахування торговельних знижок та цінових знижок.

*У п.23 МСФЗ (ІAS) 16 визначено, що собівартість об'єкта основних засобів — це грошовий еквівалент ціни на дату визнання. Якщо платіж відкладають на строк довший за звичайний строк кредиту, різницю між грошовим еквівалентом ціни і загальними виплатами визнають відсотками за період кредиту, якщо такі відсотки не капіталізують згідно з МСБО 23.

 

Придбати повню версію статті