Оподаткування доходів нерезидента: умови застосування міжнародного договору — бенефіціарний статус і довідка

Для оподаткування доходів нерезидентів із джерел походження з України в ПКУ зазначені такі правила: указано перелік доходів, які оподатковуються, та за якими ставками, прописано особливості сплати й відповідальність. Водночас типово податок утримується з оподатковуваного доходу нерезидента його контрагентом і перераховується останнім у бюджет до виплати доходу нерезиденту


 

Галина Морозовська,

експерт із питань оподаткування й обліку

Як відомо, ПКУ — це національне законодавство, а під час співпраці з нерезидентами зазвичай норми Міжнародних договорів містять менші ставки оподаткування певного виду доходу або ж узагалі звільнення від оподаткування.

Наприклад, виплачуючи роялті Бельгійській компанії, ставка оподаткування, що утримується з такого доходу, може становити 5% (ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно). Порівнюючи: за ПКУ — 15% (пп. 141.4.2 ПКУ). Тобто в цій ситуації на кону 10%, які може недоотримати ваш контрагент — бельгійська компанія від суми роялті: за українським законодавством ви маєте утримати 15%, за міжнародним — 5%.

Проте, аби скористатися нормами Міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування країни, резидентом якої є ваш контрагент, потрібно, щоб виконувалися певні умови. Про них і йтиметься далі.

 

Довідково: ДФСУ в листі від 28.01.2016 р. №2815/7/99-99-12-01-03-17 надала перелік країн, із якими станом на 01.01.2016 р. укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

 

Умови застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування

Такі умови прописані в ст. 103 ПКУ. Так, аби резидент, який виплачує дохід нерезиденту, міг застосувати звільнення від оподаткування доходу чи нижчу ставку, котра зазначена в Міжнародному договорі, потрібно, щоб:

  1. нерезидент був бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу;

  2. нерезидент надав довідку, яка підтверджує його статус податкового резидента країни, норми міжнародного договору котрої застосовують. Одразу зазначимо, що таку довідку він має отримати від компетентного органу своєї країни, а тоді надати вам як контрагенту. Детальніше — далі.

 

Умова 1. Нерезидент — бенефіціар

Варто сказати, що конкретних правил установлення бенефіціарності нерезидента в ПКУ не прописано. Є лише загальна фраза, що міститься в п. 103.3 ПКУ:

«Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу».

Тобто за ПКУ посередники, агенти, номінальні отримувачі доходу не є бенефіціарами (власниками) такого доходу. Відповідно, і застосувати норми Міжнародного договору не вийде.

Факт відсутності конкретики в цьому питанні визнають і податківці. У листі ДФСУ від 31.10.2014 р. № 9033/7/99-99-10-02-02-17 мовиться:

«… легальне визначення терміна «бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу» як у Кодексі, так і в міжнародних договорах відсутнє».

Вищий адміністративний суд України, надаючи тлумачення бенефіціарного отримувача доходу, у рішенні від 24.03.2014 р. № К/800/52155/13 виходить із того, що «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як «уникнення від сплати податків», і з урахуванням таких основних принципів, як «запобігання зловживання положеннями договору».

 

Читать полностью…