Операція «Реструктуризація»: що варто знати

ВЫПУСК №10 (ОКТЯБРЬ, 2017)

Наразі детально поговоримо про податкові наслідки операцій із реструктуризації заборгованості боржника, проведеної згідно з процедурами, визначеними Законом України «Про фінансову реструктуризацію»

 

Дмитро Троєкуров,

Poberezhnyuk & Partners Law group, старший партнер

Огляд основних положень Закону про фінансову реструктуризацію

Операція «Реструктуризація»: що варто знатиЗакон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 р. № 1414-VIII (далі — Закон, Закон № 1414) набрав чинності восени 2016 року. Станом на 3 квітня 2017 року були проведені всі необхідні дії та внесені зміни до інших законів України. Своєю чергою, були створені Секретаріат, Арбітражний комітет, узгоджений список одноособових Арбітрів. Завдяки цьому проект фактично розпочав свою дію із цієї дати та створює повноцінний режим позасудової реструктуризації. Мета Закону створити загальний зрозумілий опис процедури її мети, вимоги та можливості, які вона надає кожній стороні процесу.

 

Загалом процедура фінансової реструктуризації надає цілком новий юридичний та адміністративний інструмент для вирішення питань із кризою у фінансовому секторі України. Особливими преференціями та можливостями Закон наділяє державні фінансові установи.

 

Відповідно до ст. 4 Закону, боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації згідно із цим Законом у разі, коли він перебуває в критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника визнається перспективною, якщо залучені кредитори підписали згоду на реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

 

Отже, стати учасником фінансової реструктуризації та скористатися механізмами такої процедури зможуть лише компанії-боржники, господарську діяльність яких буде визнано перспективною (потенційну життєздатність має бути підтверджено звітом незалежного експерта й згодою на реструктуризацію, підписаною кредиторами), що тимчасово відчувають проблеми з ліквідністю та своєчасним погашенням боргів перед кредиторами, проте мають шанси повернутися до успішної економічної діяльності за умови вирішення проблем із борговим навантаженням.

 

Закон передбачає можливість обміну інформацією між боржником і залученими кредиторами, а також право банків надавати інформацію, що містить банківську таємницю стосовно боржника, його поручителя (майнового поручителя), пов’язаних осіб боржника, без їхньої згоди іншим учасникам процедури та її органам. Водночас будь-які особи, що залучаються до проведення процедури фінансової реструктуризації, зобов’язані не розголошувати дані, інформацію, документи й звіти, що пов’язані з процедурою фінансової реструктуризації та визначаються їх володільцями як конфіденційні.

 

За задумом розробників Закону, визначені переваги для учасників процедури фінансової реструктуризації. Так, кредитори зберігають платоспроможного боржника, уникаючи банкрутства, ліквідаційного продажу його майна, збільшують рівень повернення боргів —  отримують пільговий режим оподаткування розформованих резервів — звільняються від застосування заходів упливу за порушення окремих нормативів — отримують спеціальні умови резервування для окремих боржників, які розпочали процедуру фінансової реструктуризації.

 

Боржники, своєю чергою, отримують можливість відновлення господарської діяльності шляхом зниження фінансового навантаження, покращення ліквідності, отримання нового фінансування — отримують мораторій або відстрочку (stand still) на виконання зобов’язань та захищені від ініціювання процедури банкрутства — отримують податкові пільги при погашенні зобов’язань активами (ПДВ) і прощенні боргу (податок на прибуток).

 

Додатково до цих можливостей боржники захищені від недобросовісної поведінки кредиторів Національним банком України (далі — НБУ). Ним розроблений рамковий договір, опублікований на сайті НБУ (bank.gov.ua/doccatalog/document?id=38172536) і сайті Секретаріату. Договір регламентує «правила поведінки» та принципи взаємовідносин сторін під час проведення переговорів. Договір, відповідно до якого проводиться реструктуризація грошового зобов’язання та/або господарської діяльності боржника в процедурі фінансової реструктуризації, укладений у порядку, визначеному цим Законом, між боржником, залученими кредиторами й інвесторами (за наявності), а також іншими особами, на яких покладені обов’язки відповідно до плану реструктуризації.

 

Придбати повну версію статті →