Обов’язковий аудит 2019/2020: показники для визначення категорії підприємств

ВИПУСК №4 (КВІТЕНЬ, 2020)

Андрій Попов,

партнер Kreston GCG

 

У 2018  році до законодавства про бухгалтерський облік і аудит в Україні були внесені деякі істотні зміни. Нововведення торкнулися багатьох компаній, які належать до категорії середніх і великих. Таким організаціям необхідно провести обов’язковий аудит фінансової звітності за 2019 рік, а компаніям, що належать до категорії великих, також необхідно перейти на складання звітності за МСФЗ

 

Істотні зміни, прийняті в законодавстві про бухгалтерський облік і аудит в Україні, торкнулися багатьох компаній, які належать до категорії середніх і великих. У цьому матеріалі хотів би окреслити санкції, які можуть загрожувати компаніям за порушення, пов’язані з непублікацією фінансової звітності й аудиторського висновку за вимогами нового законодавства.

 

Відразу зазначу, що штрафи самі по собі не настільки суттєві. Вагоміший ризик для великих підприємств – неприйняття податкової декларації за 2019 рік і наступних, якщо вони були складені на основі фінансового результату за НП(С)БО, а не за МСФЗ, і не підтверджені зовнішнім аудитором. Для середніх підприємств, особливо з іноземним капіталом, може бути важливим сам факт порушення місцевого комплаенса.

 

Отже,

1. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV у редакції від 16 листопада 2018 р. ніяких санкцій для підприємств не містить.

2. Питання санкцій / штрафів за порушення регулюється Законом «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність» № 2258-VIII від 21 грудня 2017 р.

3. Цей Закон доповнює КУАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) статтею 163-16. Ця норма вступила в силу з 01 січня 2019 р. «Стаття 163-16. Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності.

У ній вказано, що порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом із аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян* (тобто від 17 000 до 34 000 грн). Повторне порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню в поточному році, тягне за собою штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 34 000 до 51 000 грн).

4. Важливий момент. Якщо компанія не усуває своє порушення (тобто не готує звітність за МСФО і не проводить аудит) протягом терміну, який зазначений у приписі наглядового органу, її можуть оштрафувати вдруге.

5. Наглядовий орган, який буде регулювати ці порушення, зазначений у Законі про аудит у ст. 244-22.

«Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом (ст. 163-16, крім вчинення порушень банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або за цінними паперами яких здійснено публічну пропозицію професійними учасниками фондового ринку), надання аудитором, у випадках визначених законом, інформації в Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 166-26)».

 

Придбати повню версію статті