Нові правила гри на ринку аудиторських послуг

Із 1 жовтня в Україні набув чинності новий закон «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність» № 2258-VIII. Він значно підвищує вимоги до компаній, що працюють на ринку аудиторських послуг, та посилює контроль їх діяльності. При цьому фінансувати наглядовий орган будуть власне аудитори

ВИПУСК №11 (ЛИСТОПАД, 2018)

 

Від якості аудиту фінансової звітності залежить прозорість компаній, що надважливо для тих підприємств, які розраховують на зовнішні інвестиції. Адже аудиторські висновки підвищують довіру інвесторів до роботи компанії. Особливо це вкрай актуально для державних та інших суспільно значущих компаній, щодо яких у держави має бути чітке розуміння всіх можливостей та ризиків, що стосуються діяльності компанії, а власне діяльність має бути прозорою та підзвітною.

 

Дотепер в Україні фактично одночасно існували дві системи — аудит за національними стандартами та аудит за міжнародними стандартами. Наприклад, компанії, що залучали зовнішні інвестиції, та банки, які частіше закуповували аудиторські послуги у міжнародних фірм. Решта зазвичай здійснювали аудит за нацстандартами, що є менш прозорими для зовнішніх інвесторів. Проте навіть аудит міжнародних компаній не гарантував якість висновків. Змінити цю ситуацію покликаний новий закон.

 

Оновлення на ринку

Як мовиться у пояснювальній записці до документа, закон було розроблено для гармонізації українського законодавства у сфері аудиторської діяльності з нормами Євросоюзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

 

Відповідно до тексту пояснювальної записки закон має на меті:

• збільшення довіри інвесторів до фінансової звітності українських підприємств, у тому числі державних, забезпечення її прозорості та зіставності;

• дерегуляцію аудиторської діяльності;

• забезпечення для вітчизняних аудиторських компаній можливість виходу на ринки ЄС за рахунок визнання еквівалентності систем;

• розширення ринку аудиторської діяльності;

• підвищення престиж та довіру до роботи аудиторів;

• викорінення корупції;

• підвищення довіри українців до вітчизняних банків, страхових компаній, інших публічних компаній, в тому числі державних;

• створення для національних компаній необхідних умов для виходу на ринки капіталу;

• підвищення довіри контролюючих органів до фінансової звітності компаній;

• забезпечення сприятливого інвестклімату для української еконміки.

 

Серед основних новацій закону виокремлюються такі:

1. Обов’язковий аудит фінансової звітності. Аудит фінзвітності (консолідованої фінзвітності) компаній та підприємств, які відповідно до законодавства зобов'язані оприлюднити або надати таку звітність її користувачам разом з аудиторським звітом.

2. Нові правила аудиту. Відтепер головним документом, який видає аудитор після проведення перевірки, буде аудиторський звіт, а не аудиторський висновок. Крім того, закон висуває певні вимоги і до самого висновку (зокрема щодо того, яким має бути зміст розділів висновку при аудиті фінзвітності різних компаній/підприємств) та правила його підпису.

3. Новий порядок атестації аудиторів. Щоб займатися аудиторською діяльністю, фізичній особі буде достатньо лише потрапити до Реєстру аудиторів. Для цього необхідно підтвердити високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність, склавши відповідні іспити (за кожен з яких треба заплатити одну мінімальну зарплату), а також пройти відповідну практику в аудиторській фірмі.

Якщо фізособа потрапить до цього Реєстру, то зможе займатися аудиторською діяльністю, поки її не виключать із реєстру. Періодичного підтвердження знань і отримання сертифіката не вимагається. Проте аудитору потрібно буде постійно професійно навчатись.

4. Відтепер всі суб’єкти, які можуть проводити аудит фінзвітності, будуть перебувати в одному Реєстрі аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності, а не у п’яти. Цей реєстр міститиме 4 розділи, у кожному з яких буде інформація про окрему категорію суб’єктів аудиторської діяльності. Це дозволить аудиторським компаніям зекономити на навчанні та сертифікації в різних регуляторних органах. Реєстр буде відкритим та доступним на офіційному сайті Аудиторської палати України.

5. Новий закон уточнює перелік неаудиторських послуг. Зокрема вводяться обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту і неаудиторських послуг, які може надавати аудитор підприємству, що становить суспільний інтерес при аудиті його фінзвітності. Крім того, встановлена гранична вартість таких послуг. Якщо за певний час ця сума перевищується, то аудиторська фірма повинна відмовитися від проведення аудиту такого підприємства.

До неаудиторських послуг належать:

• складання податкової звітності, розрахунок обов'язкових зборів і платежів, представництво юридичних осіб у спорах із зазначених питань;

• консультування з питань управління, розробки і супроводження управлінських рішень;

• ведення бухобліку і складання фінзвітності;

• розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю, управління ризиками, а також інформаційних технологій у сфері фінансів;

• надання правової допомоги у формі: послуг юриста-консультанта із забезпечення ведення господарської діяльності; ведення переговорів від імені юросіб; представництво інтересів у суді;

• кадрове забезпечення юросіб у сфері бухобліку, оподаткування та фінансів, у тому числі послуги з надання персоналу, що приймає управлінські рішення та відповідає за складання фінзвітності;

• послуги з оцінки;

• послуги, пов'язані із залученням фінансування, розподілом прибутку, розробкою інвестиційної стратегії, окрім послуг з надання впевненості щодо фінансової інформації, зокрема проведення процедур, необхідних для підготовки, обговорення та випуску листів-підтверджень у зв'язку з емісією цінних паперів юросіб.

6. Неперервна тривалість реалізації завдання з обов’язкового аудиту фінзвітності одного підприємства обмежується строком у 10 років.

7. Уточнюється механізм страхування відповідальності аудиторів: замість обов’язкового вводиться страхування цивільно-правової відповідальності (вимога Директиви ЄС).

8. Посилено контроль за здійсненням аудиторської діяльності. Тепер два органи контролюватимуть проведення аудиту фінзвітності і надання аудиторських послуг. Крім Аудиторської палати України, такий контроль забезпечуватиме і спеціально створений Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Він матиме два відділи — Ради нагляду над аудиторською діяльністю та Інспекцію із забезпечення якості. Остання, насамперед, контролюватиме якість аудиторських послуг, які надаються підприємствам, що становлять суспільний інтерес.

 

Керувати цим органом мають не лише аудитори, що практикують, а й аудитори з багаторічним стажем, які стежитимуть за атестацією, навчанням і прийняттям стандартів професійної діяльності.

Фінансувати роботу цих органів будуть суб’єкти аудиторської діяльності за рахунок сплати до цих органів внесків з кожного складеного аудиторського звіту та з кожного договору з надання аудиторських послуг.

 

Окрім Органу суспільного нагляду закон передбачає створення Аудиторської палати України як професійної самоврядної організації, яка реалізовуватиме значну частку функцій із регулювання професійної діяльності аудиторів.

 

Зверніть увагу, що згідно з новою ст. 163-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом загрожує компанії штрафом у 1–2 тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян (НМДГ). За повторне таке порушення, за яке було призначено штраф, компанію можуть оштрафувати на 2–3 тисячі НМДГ. Проте ця норма запрацює з 1 січня 2019 року.

 

Придбати повну версію статті