Мобілізація та кадрова справа

ВИПУСК №11 (ЛИСТОПАД, 2017)

У травні 2015 року працівника заводу під час мобілізації було призвано до Збройних сил України. Згідно зі ст. 119 КЗпП, його було звільнено від виконання посадових обов’язків. При цьому проводилася виплата заробітної плати. У травні 2016 року, за повідомленням військової прокуратури, стало відомо, що працівник заводу з липня 2015 року рахується у військовій частині як незаконно відсутній. У грудні 2016 року вдова працівника принесла свідоцтво про смерть (дата видачі — 13.12.2016), у якому датою смерті вказано 01.06.2015. Які дії кадрового органу підприємства у цій ситуації?

 

Вікторія Ліпчанська

Працівнику, який фактично загинув 1 червня 2015 року, підприємство з травня 2015 року зберігало місце роботи й виплачувало середній заробіток по грудень 2016 року, а саме — по дату, коли роботодавцеві стало відомо про загибель працівника та якою датовано свідоцтво про смерть працівника? Чи можливо роботодавцеві повернути надміру виплачені кошти?

 

Кадровий аспект

Мобілізація та кадрова справаВідповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232), закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини в порядку, установленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

 

Згідно з п. 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісти відсутнім або оголошення померлим.

 

Водночас, керуючись ч. 5 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), за працівниками, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та загинули під час проходження військової служби, зберігаються місце роботи, посада й виплачується середній заробіток до дня оголошення судом їх померлими.

 

Зважаючи на ч. 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т.ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

 

Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII.

 

Однак у разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, роботодавцеві потрібно припинити трудовий договір.

 

Припинення трудового договору в разі смерті працівника оформлюють наказом (розпорядженням) власника чи вповноваженого ним органу. Підставою для видання такого наказу є свідоцтво про смерть. У наказі (розпорядженні) указують про виключення з особового складу підприємства працівника у зв’язку зі смертю.

 

Дата виключення з особового складу підприємства працівника, що помер, має збігатися із датою смерті, установленою у свідоцтві про смерть. При цьому дата видання наказу не збігатиметься з датою виключення працівника з особового складу підприємства, оскільки його буде видано після отримання роботодавцем свідоцтва про смерть.

 

Після видання наказу кадрова служба має внести відповідний запис до трудової книжки померлого працівника, а бухгалтерія — провести остаточний розрахунок із таким працівником, тобто нарахувати всі належні йому суми за період до дня смерті працівника, зокрема компенсацію невикористаних щорічних відпусток та середній заробіток.

 

Далі читайте у повній версії статті →