Методика виявлення шахрайства в процесі аудиторської перевірки

Методика виявлення шахрайства в процесі аудиторської перевіркиВИПУСК №11 (ЛИСТОПАД, 2019)

Наталя Гойло,

тьютор фінансової академії «Актив»,

к.е.н., доцент кафедри аудиту ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

 

Що таке шахрайство, які його види існують і чим воно відрізняється від помилок у фінансовій звітності?

Чи зобов'язаний аудитор розслідувати та виявляти шахрайство? Як повинен діяти аудитор, коли виявлено шахрайські або несумлінні дії? Ця стаття покликана більш докладно розкрити принципи роботи, нормативні документи, межі повноважень та методи роботи внутрішнього аудитора на підприємстві

 

Під шахрайством розуміють будь-які незаконні дії, що характеризуються обманом, приховуванням або зловживанням довірою.

 

Шахрайства вчиняють як фізичні, так і юридичні особи з певною метою:

• отримати певну суму фінансових активів, грошей, власності, послуг;

• ухилитися від виплати грошових коштів, виконання робіт, надання послуг;

• особистої або комерційної вигоди.

 

Шахрайські схеми припускають, що у фінансовій звітності будуть відображені недостовірні дані. І хтось за цю недостовірність отримує значні бонуси. Розмір таких бонусів, наприклад, в 2016 році склав за всесвітньою оцінкою несумлінних дій близько 975 млрд доларів. Можна тільки уявити, які цифри було приховано у фінансовій звітності.

 

Міжнародні стандарти аудиту (далі — МСА) передбачають не тільки поняття шахрайства, а й поняття несумлінних дій. Саме це поняття в МСА 240 розглянуто більш широко. А поняття шахрайство вживається тільки на рівні аудиторів-практиків та контролерів.

 

Несумлінні дії — це навмисні дії одного чи декількох осіб з числа керівництва, осіб, відповідальних за корпоративне управління, співробітників або третіх осіб, вчинені за допомогою обману для отримання неправомірних або незаконних переваг.

 

Не потрібно плутати шахрайство з помилками. Якщо у фінансовій звітності містяться помилки, аудитор їх розглядає як навмисні чи не навмисні дії. Тому що не кожне викривлення даних у фінансовій звітності буде свідчити про шахрайську схему.

 

Також законодавчо передбачено, що до шахрайства не належать ті дії, які здійснюються під впливом сили або загрози застосування сили. Наприклад, якщо головного бухгалтера «наполегливо» просять знизити доходи або завищити витрати, щоб вплинути на розмір прибутку, і при цьому йому загрожують, то з боку головного бухгалтера така дія не буде вважатися шахрайською.

 

Нормативне регулювання питання шахрайства

Внутрішні аудитори використовують в своїй практиці не тільки Міжнародні основи професійної практики внутрішнього аудиту (МОПП ВА), або іншими словами Міжнародні стандарти внутрішнього аудиту, а в більшості випадків ще й Міжнародні стандарти аудиту (МСА), які стосуються зовнішнього аудиту. Чому?

 

Справа в тому, що внутрішні аудитори здебільшого виконують завдання з оцінки ефективності контрольних процедур на дочірніх підприємствах. І перед складанням консолідованої звітності потрібно на рівні групи перед приходом зовнішніх аудиторів вже провести попередні оцінки і процедури для складання консолідованої звітності групи. Такі перевірки можуть бути плановими, позаплановими, об'єктними або ж загальними. Потім ці процедури контролю та підтвердження цифр у фінансовій звітності дублюються зовнішніми аудиторами.

 

Придбати повню версію статті