Корпоративне управління та питання його регулювання

Протягом останніх років у нашій країні періодично постають питання врегулювання корпоративного управління. Насамперед це пов’язано з реформуванням управління підприємствами, що перебувають у державній власності. Дуже поширеною є думка про те, що варто запровадити Принципи корпоративного управління ОБСЄ на цих підприємствах або відповідні директиви Єврокомісії (SRD II). Розлогіше читайте в матеріалі

ВИПУСК №1 (СІЧЕНЬ, 2018)
 

Термін «корпоративне управління» широким загалом може сприйматися з акцентом на слові «управління», тому варто розглянути нюанси перекладу.

 

Корпоративне управління та питання його регулювання«Корпоративне управління» — це переклад терміна corporate governance, де під словом governance мається на увазі не власне оперативне управління, яке передається словом management, а побудова системи утримувачів, противаг і стимулів, яка дозволить мінімізувати конфлікт інтересів між менеджментом й акціонерами компанії (мабуть, українською краще було б мовити про «корпоративне врядування»).

 

Система корпоративного управління має визначати права, функції та обов’язки різних груп — акціонерів, їхніх представників (рада директорів або, як у нас говорять, спостережна рада), найманого ними менеджменту тощо. Саме таке визначення поняття «корпоративне управління» надає Інститут CFA — найбільша у світі професійна асоціація інвестиційних менеджерів.

 

Чому цитується саме визначення Інституту CFA? Інвестиційні менеджери управляють грошима інших осіб і мають безпосередній інтерес робити це в найкращий можливий для своїх клієнтів спосіб. Тому саме інвестиційні менеджери та пов’язані з ними фінансові аналітики шукають такі фактори й індикатори, які дозволяють нам прогнозувати стабільну та високу дохідність вкладених грошей. Серед багатьох факторів, які аналізувалися, були й ті, що наразі називаються системою корпоративного управління. Дослідження виявили наявність зв’язку між упровадженням кращих практик корпоративного управління та тим створенням компаніями вартості (і, відповідно, зростанням курсу акцій). Саме інвестиційні менеджери почали рух за вдосконалення корпоративного управління, оскільки це дозволяло їм отримувати кращі та стабільніші результати для свої клієнтів і внаслідок цього — конкурентну перевагу.

 

Тож нашою рекомендацією є орієнтація на такі принципи та практики корпоративного управління, які розроблюють інвестиційні професіонали, найбільшим професіональним об’єднанням яких є Інститут CFA.

 

Розгляньмо найважливіші принципи та практики в корпоративному управлінні, які є рекомендаціями як ОБСЄ, так і Інституту CFA.

 

Принцип регулювання «виконай або поясни»

ОБСЄ рекомендує використовувати комбінацію державного регулювання, галузевого самоврядування та добровільного взяття на себе зобов’язань учасниками ринку. Ми переконані, що втручання держави в економіку має бути мінімальним і повинно стосуватися винятково регулювання природних монополій. Але важливо пам’ятати, що законодавство може містити не тільки імперативні (обов’язкові до виконання), а й рекомендаційні норми. Державне регулювання у формі рекомендаційних норм є допустимим. Іще однією гарною практикою, яку рекомендує ОБСЄ, є принцип регулювання «виконай або поясни» (comply or explain), сутність якого полягає в тому, що рекомендації потрібно виконувати чи необхідно пояснити, чому їхнє виконання є неможливим або недоцільним у цьому конкретному випадку. Слід також завважити, що регулюванню підлягають лише публічні корпорації, тобто такі компанії, акції яких торгуються на біржах.

 

Читати далі →