Істотні умови договору: що варто та не варто знати контрагентам

Нотатки фінансиста

Продовжуючи трилогію статей про укладення договорів, зосередьмося на істотних умовах договору.

Законодавець спеціально поділяє умови договорів на істотні й «неістотні», з тією метою, аби зафіксувати юридичний факт: укладення договору — досягнення між сторонами згоди.

ВИПУСК №6 (ЧЕРВЕНЬ, 2018)

 

Істотні умови договору: що варто та не варто знати контрагентамУкладення договору регулюється Цивільним і Господарським кодексами України (далі — ЦКУ, ГКУ відповідно). Так, ЦКУ у ст. 638 передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

 

Отже, для кожного виду договору істотні умови є різними.

ГКУ регулює питання укладення договору більш розширено у ч. 3 ст. 180:

«При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору».

 

Водночас предмет, ціна та строк дії договору — це той мінімум, про який сторони мають домовитися, укладаючи будь-яку угоду. Звісно, у багатьох договірних конструкціях законодавець виставляє додаткові вимоги до «укладеності договору» (наприклад, обов’язкову умову щодо письмової форми договору (договір зберігання, позики), а «додатковими» істотними умовами можуть бути строк передання майна чи комплектація товару).

 

Щодо предмета важливо зазначити: сторони, поспішаючи укласти договір, можуть допустити, так би мовити, термінологічний «мікс» послуг, робіт, продажу товарів. Юристу нерідко доводиться перепитувати у спеціалістів: «А що конкретно ці хлопці робитимуть для вас?».

 

Певна річ, не заборонено укладати договір, у якому передбачити виконання робіт, надання послуг, продаж ліцензій на використання софту, однак і розмежовувати у цих договорах права й обов’язки, істотні умови по кожному предмету слід ретельно. В умовах бурхливого розвитку IT-технологій, певно, кожен юрист, який працює в договірному праві, ставив собі запитання: а чим відрізняється правове регулювання договору «оренди» доменного імені від договору оренди стільців?

 

Якщо брати до уваги, що у цивільному праві існує окреме регулювання послуг, робіт і ліцензійного договору, то розуміємо, що від вдалого визначення предмета залежить подальше регулювання відносин між сторонами. Отже, варто, не соромлячись прописувати три предмети або ту кількість, яка потрібна, але окремо ідентифікувати істотні умови за кожним предметом: строки виконання, ціну, порядок і строки передання.

 

«Плаваюча» ціна — як укласти договір у реаліях постійної зміни цін

Нерідко чую від клієнтів: «Ми не можемо визначити/указати ціну робіт у договорі, ціна постійно змінюється, залежить від обсягу робіт, які ми замовимо, ми її пропишемо … у додатку … коли сформуємо замовлення, але не хвилюйтеся, ми вкажемо, що воно є невід’ємною частиною договору».

 

У ринкових умовах сьогодення питання ціни стоїть надзвичайно гостро. Менеджери з обох сторін мають усвідомити, що ціна договору, а саме загальна вартість послуг, замовлення яких планується, ціна за одиницю товару або ж інша вартість указується в тексті договору чи його додатку, який є його невід’ємною частиною та підписується разом із договором. Решта варіантів законодавчо не передбачені, а отже, не варто фантазувати на цю тему.

 

Не слід укладати договір без ціни та сподіватися, що вона буде погоджена пізніше в додаткових угодах, замовленнях, актах. Це ризиковано!

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу, ціна встановлюється в договорі, а її зміна після укладення договору допускається лише у випадках й на умовах, установлених договором або законом. Якщо ціна не встановлена та не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ). Тобто в разі судового спору з контрагентом або спору з податковою вам нарахують вартість послуг за звичайною ціною на ринку, а не тією, про яку так і не домовилися. Визначення ціни в договорі важливе також і для бухгалтера, якому потрібно виконати проводку по операції.

 

Звісно, «плаваюча ціна» вигідна, передусім виконавцеві, оскільки, укладаючи договір на рік, може виявитися невигідним фіксування ціни, яка залежить від різних факторів. У такому випадку в договорі слід закріплювати ціну на початковий обсяг робіт/послуг/товару, а подальше збільшення оформлювати додатковими угодами.

 

«Строк дії договору» і «строк виконання зобов’язань» різні поняття

Згідно зі ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати власні обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Отже, досягли всіх істотних умов — уклали договір і перебіг строку дії розпочався з дати укладення (підписання договору). З позиції замовника варто передбачити кінцевий строк здачі робіт/передання послуг/до відправки товару, софту до закінчення строку виконання договору для того, аби мати час на прийняття дії виконавця, виконання останньої оплати й підписання актів.

 

Придбати повну версію статті