Фінансовий моніторинг: час вимагає змін

Фінансовий моніторинг: час вимагає змінВИПУСК №1 (СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ, 2020)

Олександр Козка

 

Наприкінці 2019 року Верховна Рада зробила черговий крок до інтеграції кращих світових практик у сфері протидії легалізації незаконно отриманих доходів, підтримавши закон, що впроваджує нові підходи у цій сфері відповідно до реалій сьогодення та світових стандартів

 

Посилення загроз з боку фінансових шахраїв, масова деофшоризація та зростаюча прозорість міжнародних транзакцій змушують країни постійно вдосконалювати методи боротьби з відмиванням «брудних» грошей. Одним із інструментів цієї боротьби є систематичне оновлення законодавства з питань фінансового моніторингу шляхом приведення його норм у відповідність вимогам сьогодення. Нагадаємо, що на міжнародному рівні цими питаннями вже понад 30 років займається Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering).

 

Це профільна міжнародна організація є органом, який розробляє політику і безпосередньо формує перелік необхідних заходів, підштовхуючи країни до здійснення кроків щодо запобігання та протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та іншим подібним загрозам міжнародній фінансовій системі. Свого часу FATF розробила низку рекомендацій для всіх держав, якими встановлюються міжнаціональні стандарти, що періодично актуалізуються згідно з новими викликами, що постають перед міжнародною фінансовою системою.

 

Україна, хоча й з деяким відставанням, все ж перебуває в тренді встановлення на національному рівні міжнародних стандартів боротьби з фінансовими злочинами та намагається своєчасно здійснювати ефективні правові та регулятивні заходи.

 

Прийнятий 6 грудня 2019 року оновлений Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (законопроєкт № 2179, далі — новий Закон) впроваджує нові підходи до регулювання цієї сфери.

 

Цілі нового Закону

Слід зазначити, що основним поштовхом для прийняття нового Закону стала Директива ЄС «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей і фінансування тероризму» від 20 травня 2015 р. Крім того, в його основу були покладені міжнародні підходи, зокрема, Рекомендації FATF, Антитерористична резолюція Ради Безпеки ООН, Регламент ЄС по грошовим переказам, Конвенція Ради Європи про пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, меморандуми про співпрацю з МВФ, Угода про асоціацію з ЄС та ще низка міжнародних документів, які мають відношення до фінансового моніторингу.

 

Як зазначається в преамбулі нового Закону, він спрямований на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. За словами авторів документа, новий Закон покликаний удосконалити та уточнити окремі норми законодавства з питань фінмоніторингу, узгодити та покращити положення чинних законодавчих актів у цій сфері, а також забезпечити реалізацію положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

 

Нагадаємо, що чинний закон про фінмоніторинг визначав певних учасників фінансового ринку (банки, фінансові компанії, ріелторів, нотаріусів), які так чи інакше задіяні у проведенні фінансових операцій з клієнтами, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). СПФМ зобов'язані виявляти підозрілі операції відповідно встановлених критеріїв і не допускати їх проведення, а також повідомляти про це Держфінмоніторинг.

 

Придбати повню версію статті