Держбюджет-2020: ні соціалки, ні інвестицій

ВИПУСК №12 (ГРУДЕНЬ, 2019)

Держбюджет-2020: ні соціалки, ні інвестиційАндрій Карпенко

 

Держбюджет-2020 прийняли вчасно, але задоволених ним вкрай мало. Документ досить консервативний, в ньому немає значного поліпшення ані для соціальної сфери, ані збільшення держінвестицій, ані галузевих програм розвитку економіки. У Кабміні прямо говорять, що не змогли знайти передумов для економічного зростання у 5 % на рік. За підсумками I півріччя в документ вноситимуться зміни, проте вони також не стануть революційними.

 

14 листопада Верховна Рада прийняла держбюджет на 2020 рік. За нього проголосували 280 народних депутатів. Те, що його прийняли вчасно і без парламентських бійок, вже певною мірою є досягненням. Втім, через брак часу (крайній термін прийняття бюджету — 1 грудня) новий Кабмін використовував напрацювання уряду Гройсмана.

 

У головному фінансовому документі країни закладено:

• зростання економіки до 3,7 %,

• середньорічний валютний курс на рівні 27 грн/дол.

• інфляція у 5,5 %.

 

Прожитковий мінімум з 1 січня 2020 роки не зміниться і становитиме 2027 грн (з 1 грудня 2020 року — 2189 грн), а мінімальна зарплата зросте на 550 грн, до 4723 грн.

Середня зарплата має досягти 12,5 тис. грн.

 

На субсидії закладено 47,6 млрд грн, що на 8 млрд грн менше, ніж в 2019 році.

Надходження держбюджету-2020 порівняно з бюджетом на 2019 рік зростуть на 7,9 %, до 1,09 трлн грн, витрати — на 8,3 %, до 1,18 трлн грн.

Граничний дефіцит держбюджету збережено на рівні 2,09 % ВВП і становитиме 94,3 млрд грн.

 

У 2020 році Україна буде менше позичати на зовнішніх ринках, ніж в 2019-му. Зате збільшить запозичення через ОВДП.

У порівнянні з редакцією законопроекту, поданого до першого читання, доходи держбюджету (без трансфертів) на 2020 рік збільшено на 14,2 млрд грн, в тому числі по загальному фонду на 11,9 млрд грн і по спецфонду на 2,3 млрд грн.

 

Податкові надходження держбюджету-2020 року, в порівнянні з 2019 роком, в цілому виростуть несуттєво — на 0,6 %. Водночас надходження від ПДФО зростуть майже на 22 %, від податку на прибуток підприємств — на 24,6 % і від ПДВ — на 7,2 %. Значно виростуть акцизні платежі від виробників вин (на 21,4 %) і палива (18 %). Для алкоголю і тютюнових виробів прогноз надходжень майже не змінився.

 

Обіцяні мільярди інвестицій і надходжень від земельної реформи поки не тільки носять віртуальний характер, але й потребують фінансування — на її реалізацію передбачено 4,24 млрд грн.

 

Числові перспективи

Перше питання до цифр держбюджету-2020 року — при запланованому зростанні ВВП в 3,7 % не вийти на показник збільшення економіки за 5 років на 40 %, як це запланував прем'єр-міністр. Однак це стосується внутрішньої узгодженості зроблених заяв, а не реалістичності самого документа.

 

На думку Григорія Перерви, генерального директора рейтингового агентства «Євро-Рейтинг», основні бюджетні показники виглядають як цікаві, але складно досяжні. Найбільші питання викликають показник запланованої інфляції — 5,5 % і середньорічний курс — 27 грн/дол., які надто залежать від впливу зовнішніх факторів.

 

Загальні кризові очікування вказують на погіршення світової кон'юнктури наступного року. До подібного впливу найбільш чутливі нестійкі економіки, на кшталт української.

 

«Інфляція в 5,5 % при девальвації гривні до 27 грн/дол. виглядає слабодосяжною. Багато в чому зниження інфляції в 2019 році до 6,5 % станом на жовтень сталося саме завдяки зміцненню курсу гривні (на початку року інфляція була вищою прогнозу). Таким чином, або Кабмін очікує девальвації гривні в грудні 2019-го, або досягти інфляції в 5,5 % при девальвації гривні більш ніж на 10 % буде дуже важко», — додає Іван Нікітченко, директор компанії Crane IP Law Firm.

 

Цьогоріч немає прогнозу про високу ймовірність світової кризи в 2020 році. Вірогідність її настання така сама, як була в 2019 році. Є уповільнення темпів зростання в Західній Європі і Китаї.

 

«США і Східна Європа продовжують зростати хорошими темпами. Тому криза якщо і буде, то, швидше за все, просто у вигляді уповільнення або зниження до 0 темпів зростання в окремих економіках. Наприклад, МВФ очікує що світовий ВВП в 2020 році зросте на 3,4 %. Українські 3,7 % — це тільки трохи вище середніх темпів. Тому 3,7 % треба розглядати як завдання мінімум», — зазначає Іван Нікітченко.

 

Соціалка vs інвестиції

У зв'язку з тим, що в умовах, коли більше 60 % видатків бюджету спрямовується на погашення держборгу (на погашення держборгу в 2020 році — 282,1 млрд грн, на обслуговування — 141,5 млрд грн) і нацбезпеку і оборону (246 млрд грн, або 5,45 % ВВП), головний фінансовий документ країни не може бути ані соціальним, ані інвестиційним. Тому Кабмін не може реалізувати великі інвестиційні програми в таких реаліях.

 

У Кабміні назвали свої драйвери інвестицій:

• велика і мала приватизація — 12 млрд грн;

• легалізація азартних ігор — 3 млрд грн;

• Держфонд регіонального розвитку — 7,5 млрд грн;

• субвенція на соціально-економічний розвиток — 2 млрд грн;

• національні інвестиційні проекти — 1,8 млрд грн.

 

Придбати повню версію статті