Дебіторська заборгованість як джерело фінансування бізнесу

ВИПУСК №4 (КВІТЕНЬ, 2020)

Дебіторська заборгованість як джерело фінансування бізнесуОлександр Козка

 

Як одне з власних джерел фінансування цілком можливе використання дебіторської заборгованості, особливо, якщо вона становить достатньо значну суму.  Пропонуємо розглянути деякі практичні способи роботи з «дебіторкою» та перетворення її в інструмент фінансування

 

Види «дебіторки»

Майже кожне підприємство має в структурі своїх фінансових активів дебіторську заборгованість, причому нерідко питома вага її досить значна. В період ринкової конкуренції підприємствам часто доводиться здійснювати продаж своїх товарів (послуг) у кредит і погоджуватися на відстрочку їх оплати. І хоча це досить ризикована діяльність, однак багато керівників погоджується на надання такого комерційного кредиту, щоб збільшити обсяги продажів, а одночасно і привабити покупців (споживачів) сприятливішими умовами. При цьому продукція відправляється покупцеві, запаси скорочуються, а дебіторська заборгованість збільшується. Потім, коли буде здійснена оплата товару, підприємство отримає грошові кошти, дебіторська заборгованість скоротиться. Підтримка дебіторської заборгованості вимагає витрат, але надання кредиту приносить вигоду у вигляді збільшення обсягу реалізації. Втім, така стратегія має й інший, досить негативний бік — неконтрольоване зростання дебіторської заборгованості та зниження ліквідності підприємства, а з часом, і платоспроможності.

 

Розуміння сутності дебіторської заборгованості на підставі чинного законодавства дозволяє відповідальним працівникам підприємства знаходити законні механізми роботи з нею. Нагадаємо, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 р. № 237 визначає дебіторську заборгованість як суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

В свою чергу дебіторська заборгованість поділяється на:

• довгострокову — суму дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців із дати балансу;

• поточну — суму дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

• сумнівну — поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником;

• безнадійну — поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або за якою минув строк позовної давності.

 

При цьому, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення зі встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлює підприємство, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Зазвичай коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

 

Придбати повню версію статті