Час розплати: держборг тисне на держбюджет і економіку

Час розплати: держборг тисне на держбюджет і економікуЮрій Григоренко

ВИПУСК №6 (ЧЕРВЕНЬ, 2019)

 

Хоча за оптимістичними заявами уряду рівень держборгу опустився нижче критичного рівня, до 60 % ВВП, але проблема залишається дуже серйозною — на погашення та обслуговування скеровується майже 40 % від доходів держбюджету, які могли би бути направлені на соцвплати і розвиток економіки

 

Розмір держборгу тисне на економіку країни, гальмуючи його розвиток. У 2018 рокці державний та гарантований борг збільшівся на 1,3 %, до 2,17 трлн грн. У доларовому еквіваленті держборг виріс на $2 млрд (+2,6%), до $78,3 млрд.

 

За даними Мінфіну, на кінець березня 2019 року сумарний обсяг державного та гарантованого боргу сягнув $78,78 млрд, де майже 70 % було номіновано в іноземних валютах. З цієї суми держборг становив $68,23 млрд. І це без урахування суми в понад $3 млрд, за якими тривають розгляди в міжнародних судах.

 

Станом на кінець 2018 року рівень держборгу до ВВП України становив 60,9 %. Але вже за підсумками I кварталу 2019 року, за даними НБУ, відношення держборгу до ВВП становило 59 %. Таким чином, рівень держборгу опустився нижче 60 %, що, за оцінками Мінфіну, вважається «безпечним». До 2021 року рівень держборгу планують знизити до 41,4 %.

 

Як правило, його питома вага до ВВП дуже варіюється. У США і ЄС це майже 100 %, але це не розглядається як критична загроза. У Японії є дворазове перевищення боргу над ВВП, у Великій Британії — триразове. Однак ці держави мають правильне структурування зобов'язання і можуть безболісно проводити їх заміщення.

 

«Україна не може похвалитися подібною гнучкістю. Причина — в низькій стійкості вітчизняної економіки і в наявності декількох високих платіжних піків, що припадають на 2019-2020 рр. На сьогодні співвідношення зовнішнього боргу до ВВП становить близько 60 %. Після проведення розрахунків восени поточного року очікується, що його рівень може знизитися до 52 %, а в наступному році — до 49%. Втім, навіть такий рівень для України вважається значним: виникнення проблем в економіці, після яких країна вдавалася до допомоги МВФ, починалися, коли співвідношення держборгу і ВВП перевищувало 35 %», — зазначає Григорій Перерва, генеральний директор рейтингового агентства «Євро-Рейтинг».

 

Разом із тим, за оцінками МВФ, співвідношення сукупного держборгу України до ВВП у 2018 році склало 63,9 %, а в 2019-2020 рр. зменшиться до 62 % і 57,9 % відповідно.

 

Втім, за словами директора департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства «IBI-Rating» Віктора Шулика, важливі не стільки обсяг держборгу і відношення його до ВВП, скільки вартість таких боргів й ефективність управління ними (валютна структура, терміни, можливість рефінансувати тощо). Останнє відображає чутливість держави до стану фінансових ринків.

 

На погашення боргу уряд акумулював кошти ззовні та всередіні країни. За 2018 рік уряд запозичив 289 млрд грн, а погасив зобов'язань на суму, еквівалентну 234,7 млрд грн.

За оновленими даними Мінфіну, всього в цьому році виплати за держборгом становитимуть 459,6 млрд грн, з них в рахунок погашення — 331 млрд грн.

За зовнішнім держборгом в поточному році необхідно сплатити 149,8 млрд грн.

Найбільші виплати за держборгом у 2019 році припадають на травень і вересень — відповідно 77,8 млрд грн і 58,5 млрд грн.

 

Ризики для економіки

Високий розмір держборгу несе безліч ризиків як для поточного стану економіки, так і для майбутнього її розвитку. За словами Андрія Попова, партнера компанії Kreston GCG, до ключових ризиків можна віднести такі:

1. Навантаження на бюджет. Чим більше коштів уряд виплачує кредиторам, тим менше у нього залишається ресурсів для фінансування економіки та інших сфер. З огляду на, що український бюджет сам по собі невеликий, наявність високого рівня державної заборгованості в рази збільшує і вірогідність дефолту — стану, при якому боржник не здатен виплачувати свої борги.

2. Зниження золотовалютних резервів і, як наслідок, — загроза фінансової стабільності. Золотовалютні резерви — важливий інструмент для проведення валютної політики і підтримки курсу, особливо в періоди криз, з якими Україна, на жаль, стикається постійно.

3. Погіршення репутації. Навіть просто чутки про можливий дефолт в країні відштовхують від неї партнерів й інвесторів, а разом з ними — і нові бюджетні надходження. Про Україну такі чутки ходять мало не щороку, що робить її невигідним місцем для інвестуванняя і блокує багато можливостей на міжнародних ринках.

4. Ослаблення національної валюти та інфляція. Цьогоріч Україна повинна виплатити борги на значні суми — більші, ніж за попередні. Виплати і обслуговування держборгу спричинять за собою відтік валюти з країни і просідання гривні відповідно. Те, наскільки критичним буде це просідання, залежатиме від дій НБУ, обсягу ЗВР, можливостей виходу на зовнішні ринки запозичення капіталу.

5. Збільшення податкового тиску. Обслуговування держборгу вимагає від уряду великих вкладень. Одним із цілком ймовірних способів компенсувати ці витрати є збільшення податків — з одного боку і зниження бюджетних виплат — з іншого.

 

Усе виплачені на обслуговування держборгу кошти — це автоматично можна вважати тим, що недоотримає населення у вигляді соцвиплат і економіка у вигляді інфраструктурних інвестицій. «В Україні значна частина ВВП перерозподіляється через бюджет, тому чим більше витрати на обслуговування боргу, тим менше грошей залишається на здійснення інших бюджетних витрат (в т.ч. капітальних). Відсотки за держборгом «з'їдають» відповідно 11 % і 14 % доходів держбюджету в 2018-2019 роках», — пояснює Віктор Шулик.

 

За словами економіста Івана Нікітченка, в 2019 році Україна витратить на обслуговування боргів більше 400 млрд грн, або понад третину видаткової частини бюджету. Це приблизно дорівнює бюджету Пенсійного фонду на цей рік. Або в 8 разів більше бюджету Дорожнього фонду. Тобто, якщо припустити, що в України не було би боргів, можна було б удвічі підвищити пенсії або побудувати у 8 разів більше доріг в 2019 році. Таким чином, замість інвестицій в економіку (що стимулюватиме зростання ВВП і, як наслідок, збільшення бюджету), уряд змушений направляти гроші на виплату боргів.

 

Придбати повню версію статті